НАТАЛЬЯ СИДОРАК

Скажи, ну хто сміється ще як ти?

                                                 Для Д.М.

Скажи, 
Ну хто сміється ще як ти?
Неначе промені весни,
Твій сміх лоскоче ніжно-ніжно...
А за вікном 
Зима малює диво-сни
Прозорим пензлем із роси
І сипле пухом білосніжно...

Торкнусь 
Легеньким подихом щоки,
Порозсипаю веснянки
І зупинюся на півслові...
А поміж тим
На скронях, ніби восени,
Плетуть мереживо роки 
З моментів ніжності й любові...

Куди
Тебе ведуть стрімкі шляхи?
Дивись, летять кудись птахи,
І друзі тихо відлітають...

Послухай, знов
Десь там сміються дітлахи
Й чекають жадібно весни!
І попри все, - життя триває...
 

17/08/2015

© Copyright: Наталья Сидорак, 2015