НАТАЛЬЯ СИДОРАК

Народе мій...

Народе мій, звідкіль ця глухота

І сліпота? Невже не бачиш бруду

І крові на руках своїх? Уста

Чому твої замовкли? Глянь, усюди

Хрести й німа, смертельна пустота...

О, матері! Не жертвуйте синів!

Вони ще молоді й так хочуть жити!

Натомість - вічно сплять серед ланів...

Земля так щедро вистелила житом

Останню постіль для своїх синів...

І неважливо, хто був неправий,

За що боровся і з котрого боку...

Важливо, хто залишиться живий?

Шуміли трави в тих степах широких,

Де між братами йшов смертельний бій...

05/06/2015

© Copyright: Наталья Сидорак, 2015