НАТАЛЬЯ СИДОРАК

Літнє сонце спозаранку...

Літнє сонце спозаранку

Зазирне в вікно світанком

Між вишень...

Ледь зі сну відкривши очі,

Ти так ніжно прошепочеш:

"Знову день..."

Ледь плеча торкнеш рукою

І притулишся щокою

до щоки,

Загорнувши, мов дитину,

В ніжності м'яку перину

Із роси...

Знов за тихими казками

Прийде день з його піснями

І теплом.

Нас знайде з тобою в житі

Серед чистої блакиті

За селом...

20/04/2015

© Copyright: Наталья Сидорак, 2015