![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png/v1/fill/w_1920,h_1160,al_c,q_95,enc_avif,quality_auto/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png)
НАТАЛЬЯ СИДОРАК
Я люблю засинати, схилившись тобi на плече...
![](https://static.wixstatic.com/media/3a93ba_f263b4030c494f3889cb47a783532ae3.jpg/v1/fill/w_621,h_393,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01/3a93ba_f263b4030c494f3889cb47a783532ae3.jpg)
Д.М. присвячується...
Я люблю засинати, схилившись тобі на плече,
І вслухатися в стук твого серця, немов в колискову,
І ловити твій подих... Від ніжності в грудях пече,
Коли ти посміхаєшся, ніжно так, ледь загадково...
Глибина тих очей так чаруюче манить мене,
Коли дивишся ти в мої очі так гаряче-пристрастно...
А за вікнами дощ обмиває природи лице,
І прорізує темінь нічну час від часу блискавка...
Твої теплі долоні лежали на моїх плечах,
Твої губи губились десь там у моєму волоссі...
І вогонь витанцьовував танго на наших ногах...
І шалено так билося серце в нічнім безголоссі...
Сірий ранок заглянув крізь шибки на мокрім вікні,
Заблукавши зі сну в лабіринті внутрішніх двориків.
Ми сплелися руками і всміхалися увісні...
І лиш капельки поту блистіли міріадами вогників...
27/03/13
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013
![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png/v1/fill/w_97,h_22,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_avif,quality_auto/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png)