НАТАЛЬЯ СИДОРАК
Я йшла вулицями мiста...
Тобі...
P.S.: Я так сильно тебе люблю...
Я йшла вулицями міста,
Рахуючи бруківку під ногами,
І туга за тобою
Стікала дощем по моїх щоках,
Залишаючи мокрі, солоні сліди,
І губилася у куточках губ...
Разом з серцем
Гупали соборні дзвони
І віддавали в мізках
Кров`яною пульсацією...
Дін-дон, дін-дон...
Хотілося бути поряд з тобою...
А час стояв на місці
І не хотів тікати...
Якби я могла,
Я б виривала цілі тижні мого життя,
Мов листки старого календаря,
І викидала їх, скомкані,
У смітник минулого,
Щоб бути ближче до нас...
Невідомий художник
Сірими патьоками дощу
З`єднував небо і землю...
Хотілося лягти на дорогу
І кричати прямо у небо...
А час стояв на місці
І не хотів тікати...
28/05/13
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013