![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png/v1/fill/w_1920,h_1160,al_c,q_95,enc_avif,quality_auto/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png)
НАТАЛЬЯ СИДОРАК
До тебе я також якось жила...
![](https://static.wixstatic.com/media/3a93ba_e6b9ef487e8d4810a20fed991e39801b.jpg/v1/fill/w_531,h_336,al_c,lg_1,q_80/3a93ba_e6b9ef487e8d4810a20fed991e39801b.jpg)
Тобі...
До тебе я також якось жила...
То ж зможу жити якось після тебе...
Можливо, зникне музика й слова,
І навіть зникне вся блакить із неба...
Та в світі ще багато кольорів
(Мені, казали, сірий теж пасує)...
Від золота очей твоїх пісків
Лиш зелень трав в очах моїх пульсує!
Але навіщо вже тоді слова,
Як у душі моїй не буде світла?
Якою б не була ота крива, -
Чи це важливо - за чи проти вітру?
Цікава гра під назвою "життя", -
Весь час вперед, саму себе шукати...
Та я не хочу бути тут одна!
Тому тебе продовжую чекати...
Я не прошу належати мені,
Та й я тобі належати не буду,
Хоч ти й запалюєш в мені оті вогні...
І ця любов в мені горіти завжди буде...
Таких як ти так важко віднайти,
Між всіх доріг і поміж всіх обставин...
Ми можем й далі по одинці йти,
Або зіграти разом проти правил.
16/07/13
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013
![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png/v1/fill/w_97,h_22,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_avif,quality_auto/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png)