top of page

До тебе я також якось жила...

                                                        Тобі...

До тебе я також якось жила...
То ж зможу жити якось після тебе...
Можливо, зникне музика й слова,
І навіть зникне вся блакить із неба...
Та в світі ще багато кольорів
(Мені, казали, сірий теж пасує)...
Від золота очей твоїх пісків
Лиш зелень трав в очах моїх пульсує!

Але навіщо вже тоді слова,
Як у душі моїй не буде світла?
Якою б не була ота крива, - 
Чи це важливо - за чи проти вітру?
Цікава гра під назвою "життя", -
Весь час вперед, саму себе шукати...
Та я не хочу бути тут одна!
Тому тебе продовжую чекати...
Я не прошу належати мені,
Та й я тобі належати не буду,
Хоч ти й запалюєш в мені оті вогні...
І ця любов в мені горіти завжди буде...
Таких як ти так важко віднайти,
Між всіх доріг і поміж всіх обставин...
Ми можем й далі по одинці йти,
Або зіграти разом проти правил.

 

 

16/07/13

© Copyright: Наталья Сидорак, 2013

Please reload

  • Google+ - White Circle
  • Facebook - White Circle
  • Instagram - White Circle
  • LinkedIn - White Circle
  • Vkontakte - White Circle
  • Odnoklassniki - White Circle
  • YouTube - White Circle

© 2015 НАТАЛЬЯ СИДОРАК. Сайт создан на Wix.com

bottom of page