top of page

Недавно, здалося, на мене упало небо...

Недавно, здалося, на мене упало небо...
Здригнулися плечі, коліна торкнулись землі...
Але не жалійте мене, прошу вас, не треба,
Бо я вже навчилась, навчилась вставати з колін!
 
Мене не зламати! Зігнути? Зігнути можна.
Можливо, зіб`ється із ритму серцебиття.
Та я буду битись допоки, допоки спроможна!
Бо в мене є все, допоки я маю життя!

 

І я буду жити наперекір обставинам!
Стереотипи - залиште усі при собі!
Бо хто ви такі, що придумали кляті правила,
Де люди цінують життя як у відеогрі?!
 
Можливо я не Атлант... І не втримаю небо...
Можливо не встою, порву безнадійно вітрила..
Сховаюсь від світу. Жаліти мене не треба.
Бо краще сховатись, ніж жити не так, як хотіла...

 

 

23/07/13

© Copyright: Наталья Сидорак, 2013

Please reload

  • Google+ - White Circle
  • Facebook - White Circle
  • Instagram - White Circle
  • LinkedIn - White Circle
  • Vkontakte - White Circle
  • Odnoklassniki - White Circle
  • YouTube - White Circle

© 2015 НАТАЛЬЯ СИДОРАК. Сайт создан на Wix.com

bottom of page