top of page

Зупиняється час

                                                                 Д.М. присвячується.

 

Зупиняється час на якусь коротесеньку мить,
І змітає все псевдо-важливе у прірву минулого...
Так хотіла сказати тобі, але голос тремтить...
Чом той час так нестримно-шалено у безвість біжить?
Чи то просто без опору в твоїх очах потонула я...
 
Чуєш, я не рахую. Уже не рахую, ні
Кількість чистих світанків на довгій дорозі до неба...
Просто знову між нами стіною стоять дощі...
Опадають з листками ненаписані ще вірші...
От би тільки до неба довше було, ніж до тебе...

 

Зупиняється час на якусь коротесеньку мить
І стікає моїми сльозами у твої долоні...
Ти не бійся за мене, мені вже давно не болить...
Краще хай від любові до тебе все серце згорить!
Це не сльози... То просто цей дощ так незвично-солоний...

 

 

10/09/13

© Copyright: Наталья Сидорак, 2013

Please reload

  • Google+ - White Circle
  • Facebook - White Circle
  • Instagram - White Circle
  • LinkedIn - White Circle
  • Vkontakte - White Circle
  • Odnoklassniki - White Circle
  • YouTube - White Circle

© 2015 НАТАЛЬЯ СИДОРАК. Сайт создан на Wix.com

bottom of page