НАТАЛЬЯ СИДОРАК

Мені так холодно тоді вночі було...

Мені так холодно тоді вночі було,
Коли мене твої не гріли руки...
А вітер за вікном аж вив зі скуки,
На зло мені забравши все тепло...
Було так холодно, що аж затихли звуки...
 
Я куталася пледом шерстяним...
А ранком не зігріла навіть кава...
Хоч вітер щось шептав уже ласкаво
І вибачався, не дібравши рим...
Але мені тебе так було мало...

Всміхалась осінь лагідно теплом,
Кидала серпантином павутинки...
Звучала вкотре вже ота стара пластинка...
І неважливо, що смеркає за вікном...
Я посиджу отут іще хвилинку...
 
З думками /чи тобою/ наодинці...

21/09/13

© Copyright: Наталья Сидорак, 2013