![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png/v1/fill/w_1920,h_1160,al_c,q_95,enc_avif,quality_auto/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png)
НАТАЛЬЯ СИДОРАК
Чи то вiтер затих?
![](https://static.wixstatic.com/media/3a93ba_6df41e9a0f704ecf91f8078432674317.jpg/v1/fill/w_600,h_380,al_c,lg_1,q_80/3a93ba_6df41e9a0f704ecf91f8078432674317.jpg)
Чи то вітер затих?
Чи то просто я крила згорнула?
Підбирала пір`їнки, які вальсували з нудьги...
Але осінь шептала:
"Я знаю... І я не забула..."
То не падало пір`я. То просто вмирали листки.
Поміж жовтого листя,
Що легко корилося долі,
Відшукаю себе... Чи то просто відлуння часів?
І згадається вечір...
І погляд отой мимоволі...
І як пахнув той дощ, що запалену душу гасив...
Та чи зміг загасити
Розбурхане вітром багаття?
Та й хіба я могла не подати своєї руки?
Я стояла одна
У промоклому наскрізь платті
Й намагалась зібрати розкидані вітром думки...
І летіла душа у незнане...
Здавалось, так треба...
Десь туди. До зірок. За межу вам відомих світів.
Не тримайте мене, -
Це все рівно, що втримати небо
У долонях, ослаблених шалом жорстоких вітрів.
12/11/13
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013
![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png/v1/fill/w_97,h_22,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_avif,quality_auto/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png)