![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png/v1/fill/w_1920,h_1160,al_c,q_95,enc_avif,quality_auto/41d000_a5a016c0c12e235dd871ab8041e8bc40.png)
НАТАЛЬЯ СИДОРАК
Очi кольору дощу
![](https://static.wixstatic.com/media/3a93ba_85615c00e5ef497588e44476603ef2ff.jpg/v1/fill/w_621,h_393,al_c,lg_1,q_80/3a93ba_85615c00e5ef497588e44476603ef2ff.jpg)
для Д.М.
Ти хотів би дізнатись, як пахне моє волосся?
Я б хотіла відчути тепло від твоєї руки...
Чи ти справді рідніший за всіх? Чи мені здалося,
Що між нами існують якісь невловимі зв`язки?
Землю вкутали рясно листки в кольорову перину.
В ній блищать де-не-де діаманти дрібненькі роси.
Я б хотіла, загорнута в руки твої, мов дитина
Завмирати від подиву серед цієї краси...
Тільки б ти і ця мить... І ця кількість любові неміряна, -
Я й не знала, які бездонні людські серця...
Що ж, можливо і справді я надто наївна й замріяна...
І ті очі, мов колір дощу... Й, ніби вітром навіяна,
Ніжність доторків...
...Ти замри...Я візьму олівця.
05/12/13
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013
![](https://static.wixstatic.com/media/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png/v1/fill/w_97,h_22,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_avif,quality_auto/41d000_00fc0d5cab90445cac6eebe46f5dd871.png)