top of page

Очi кольору дощу

                                                                       для Д.М.

Ти хотів би дізнатись, як пахне моє волосся?
Я б хотіла відчути тепло від твоєї руки...
Чи ти справді рідніший за всіх? Чи мені здалося,
Що між нами існують якісь невловимі зв`язки?

 

Землю вкутали рясно листки в кольорову перину.
В ній блищать де-не-де діаманти дрібненькі роси.
Я б хотіла, загорнута в руки твої, мов дитина
Завмирати від подиву серед цієї краси...
 
Тільки б ти і ця мить... І ця кількість любові неміряна, -
Я й не знала, які бездонні людські серця...
Що ж, можливо і справді я надто наївна й замріяна...
І ті очі, мов колір дощу... Й, ніби вітром навіяна,
Ніжність доторків...
                            ...Ти замри...Я візьму олівця.

 

 

05/12/13

© Copyright: Наталья Сидорак, 2013

Please reload

  • Google+ - White Circle
  • Facebook - White Circle
  • Instagram - White Circle
  • LinkedIn - White Circle
  • Vkontakte - White Circle
  • Odnoklassniki - White Circle
  • YouTube - White Circle

© 2015 НАТАЛЬЯ СИДОРАК. Сайт создан на Wix.com

bottom of page