top of page

Я не писала вже тобі давно...

для Д.М.

Я не писала вже тобі давно...
Чому? Не знаю. Просто не писала...
Завісив сірим дощ рядном вікно...
А може просто слів не вистачало
Сказати: «Я люблю...»?

                                        Бо все одно
Ти знов заснеш в обіймах темноти
Настільки рідний... І такий далекий...
Думками рвала сірість на шматки!
Я сумуватиму, неначе той лелека
На чужині...
                       Та ти мені прости
Той сум і навіть ту палку любов,
Яка дає мені натхнення жити!
Для мене ти – неначе в тілі кров,
Що зігріває... Дай мені любити.
Без слів. Без обіцянок.
                                         Знов і знов
Протягне день тонесенькі нитки
Поміж людей, зв’язавши дві долоні...
Я подихом зігрію крізь зими
Легеньку паморозь, що вкрила твої скроні...
Я просто жінка...
                               І мені потрібен ти...

 

 

10/02/14

© Copyright: Наталья Сидорак, 2014

Please reload

  • Google+ - White Circle
  • Facebook - White Circle
  • Instagram - White Circle
  • LinkedIn - White Circle
  • Vkontakte - White Circle
  • Odnoklassniki - White Circle
  • YouTube - White Circle

© 2015 НАТАЛЬЯ СИДОРАК. Сайт создан на Wix.com

bottom of page