Общий | nataliesydorak

Я не казатиму тобi оте прощай...

Тoбі...

Я не казатиму тобі оте «прощай»,
Хоч, може, доля й різко змінить плани...
На столику димить зелений чай
І пахне цитрус, наче фіміами...
Прошу тебе... Прошу, не залишай...

І теплі пальці гладили мої...
І погляд пік. Прямісінько у серце...
Вікном стікали краплі дощові,
Тоді як серце відбивало скерцо...
І ми в ту мить були такі живі!

Уста твої із присмаком дощу
І ніжний запах зірваних конвалій
Я в пам’яті назавжди збережу...
І ти не забувай в часи баталій,
Що я завжди, завжди тебе люблю...

11/03/14